своячок

своячо́к

-чка, ч.

Пестл. до свояк.

Значення в інших словниках

1. своячок — своячо́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. своячок — СВОЯЧО́К, чка,́ ч., ірон. Зменш. до своя́к. Твій [Лева] любий своячок Котик ані на волос не ліпший від Свині (І. Франко); [Жук:] Ти от що, куме, затягни рота і язика не розпускай. [Яєчко:] Послав би я тебе , своячок, але повернешся (А. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах
3. своячок — СВОЯЧО́К, чка,́ ч. Пестл. до своя́к. Твій [Лева] любий своячок Котик ані на волос не ліпший від Свині (Фр., IV, 1950, 125).  Словник української мови в 11 томах