Значення в інших словниках
-
свість —
свість іменник жіночого роду, істота своячка діал.
Орфографічний словник української мови
-
свість —
СВІСТЬ, і, ж., діал. Своячка. Прийшов [Хома] до свісті і, не заходячи у хату, .. пішов на тік (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови у 20 томах
-
свість —
СВОЯ́ЧКА (сестра дружини), СВОЯ́КИНЯ розм., СВІСТЬ діал., ШВА́ҐРОВА. Мені дуже мило.. дякувати за Вашу прихильність до моєї своячки Ольги Плешканівної (В. Стефаник); — Сьогодні ви не потрібні мені.
Словник синонімів української мови
-
свість —
Свість, -сти, -сті, -стю; сві́сті, -стей
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
свість —
СВІСТЬ, і, ж., діал. Своячка. Прийшов [Хома] до свісті і, не заходячи у хату,.. пішов на тік (Кв.-Осн., II, 1956, 236).
Словник української мови в 11 томах
-
свість —
Свість, -сти ж. Свояченица. Мил. 157. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485. ум. свістонька, све́щенька. Ой глянь, зятеньку, на мене, меншая свістонька од тебе. Мет. 198. Скаче светонька, скаче, чогось вона хоче: стрібного золотого од зятя молодого. Грин. III. 545.
Словник української мови Грінченка