Великий тлумачний словник сучасної мови

сезонник

сезо́нник

-а, ч.

Сезонний робітник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сезонник — сезо́нник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. сезонник — СЕЗО́ННИК, а, ч. Сезонний робітник. Сезонників, які звичайно влітку складали половину штату, розрахували. І залишилися лише постійні (В. Козаченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. сезонник — Сезо́нник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сезонник — СЕЗО́ННИК, а, ч. Сезонний робітник. Сезонників, які звичайно влітку складали половину штату, розрахували. І залишилися лише постійні (Коз., Сальвія, 1959, 18).  Словник української мови в 11 томах