секвестрація

секвестра́ція

-ї, ж.

1》 юр. Накладання секвестру (у 1 знач.).

2》 мед. Відділення змертвілої тканини від здорової; утворення секвестру (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. секвестрація — Секвестра́ція: — заборона або обмеження, накладене органами державної влади на користування приватним майном [44-2] — заборона або обмеження,- яке накладає державна влада на користування яким-небудь майном [47] — накладання секвестру [44-1]  Словник з творів Івана Франка
2. секвестрація — секвестра́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. секвестрація — СЕКВЕСТРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. юр. Накладання секвестру (у 1 знач.). 2. фін. Впровадження секвестру (у 2 знач.). 3. мед. Утворення секвестру (у 3 знач.).  Словник української мови у 20 томах
4. секвестрація — секвестра́ція (від лат. sequestro – ставлю поза, відділяю) 1. юрид. Накладення секвестру. 2. мед. Утворення секвестру.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. секвестрація — СЕКВЕСТРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. юр. Накладання секвестру (у 1 знач.). 2. мед. Утворення секвестру (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах
6. секвестрація — рос. секвестрация заборона чи обмеження права користуватись, розпоряджатись будь-яким майном за рішенням, примусом компетентних органів державної влади.  Eкономічна енциклопедія