сепаратний

сепара́тний

-а, -е, політ.

Відокремлений, відособлений від інших. Сепаратна організація.

|| Який провадиться, відбувається відокремлено, відособлено від інших.

Сепаратний мир — у міжнародному праві – договір про мир чи перемир'я у війні, укладений однією державою або групою держав із противником окремо від своїх союзників.

Сепаратні переговори — у міжнародному праві – переговори з противником, що провадяться однією державою або групою держав без відома або згоди її союзників.

Значення в інших словниках

1. сепаратний — сепара́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сепаратний — СЕПАРАТНИЙ – СЕПАРАТИСТСЬКИЙ Сепаратний. Відокремлений, відособлений від інших: сепаратна організація, сепаратний мир, сепаратні переговори. Сепаратистський. Який стосується сепаратиста, сепаратизму: сепаратистський рух, сепаратистська група, сепаратистські плани.  Літературне слововживання
3. сепаратний — (- угоду) відокремлений, окремий, неузгоджений.  Словник синонімів Караванського
4. сепаратний — Окремий, відокремлений, вилучений, відлучений, відмежований, опричний, див. поодинокий, порізно, осібно  Словник чужослів Павло Штепа
5. сепаратний — СЕПАРА́ТНИЙ, а, е, політ. Відокремлений, відособлений від інших. Сепаратна організація; // Який провадиться, відбувається відокремлено, відособлено від інших.  Словник української мови у 20 томах
6. сепаратний — сепара́тний (лат. separatus) окремий, відособлений; ¤ с. мир – у міжнародному праві договір про мир чи перемир’я у війні, укладений однією державою (або групою держав) з противником окремо від своїх союзників, що входять до коаліції держав, які беруть участь у війні.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. сепаратний — Сепара́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. сепаратний — СЕПАРА́ТНИЙ, а, е, політ. Відокремлений, відособлений від інших. Сепаратна організація; // Який провадиться, відбувається відокремлено, відособлено від інших.  Словник української мови в 11 томах