середина
сере́дина
-и, ж.
1》 Місце, однаково віддалене від кінців, країв чого-небудь.
У середині — між двома особами або предметами.
2》 у знач. присл. серединою. Посередині.
3》 Внутрішня частина чого-небудь.
|| Простір в обгородженому місці, у приміщенні.
|| Внутрішні органи людини або тварини; нутро, нутрощі.
|| перен. Сфера внутрішніх переживань, психічний склад людини; душа.
4》 Час, однаково віддалений від початку й кінця чого-небудь.
5》 Проміжна поміркована позиція в чому-небудь.
Триматися середини — утримуватися від рішучих дій, вчинків; займати помірковану позицію в чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови