Великий тлумачний словник сучасної мови

сертифікація

сертифіка́ція

-ї, ж.

1》 Одержання сертифікату на право чого-небудь.

2》 Офіційна атестація програми.

3》 Підтвердження відповідності якісних характеристик тому рівню, якого вимагають стандарти якості.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сертифікація — сертифіка́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сертифікація — [сеиртиеф'ікац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  3. сертифікація — СЕРТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Одержання сертифікату на право чого-небудь. 2. Офіційна атестація певної програми.  Словник української мови у 20 томах
  4. сертифікація — Державна перевірка обладнання перед наданням дозволу на його використання.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. сертифікація — рос. сертификация 1. Підтвердження відповідності якісних характеристик рівню, який вимагається стандартом якості. 2. Процедура отримання сертифіката.  Eкономічна енциклопедія