сибіряка

сибіря́ка

-и, ч. і ж., лайл.

Лиходій, харцизяка, вража душа.

Значення в інших словниках

1. сибіряка — див. бешкетник; задерикуватий; непокірний; розбійник  Словник синонімів Вусика
2. сибіряка — СИБІРЯ́КА, и, ч. і ж., лайл. Лиходій, харцизяка, вража душа. – Я тобі цього не прощу. Я тобі виведу лінію, сибіряка проклятий! (Григорій Тютюнник); Мати було почнуть: – Уже, сибіряко, хата тобі чимсь тхне?! Уже на вулицю! (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах
3. сибіряка — СИБІРЯ́КА, и, ч. і ж., лайл. Лиходій, харцизяка, вража душа. — Я тобі цього не прощу. Я тобі виведу лінію, сибіряка проклятий! (Тют., Вир, 1964, 93); Мати було почнуть: — Уже, сибіряко, хата тобі чимсь тхне?! Уже на вулицю! (Вишня, І, 1956, 11).  Словник української мови в 11 томах