сигналізатор

сигналіза́тор

-а, ч.

Прилад, признач. для сигналізації.

Значення в інших словниках

1. сигналізатор — сигналіза́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сигналізатор — СИГНАЛІЗАТОР – СИГНАЛЬНИК, СИГНАЛІСТ Сигналізатор, -а. Прилад, призначений для сигналізації: радіометричний сигналізатор, пожежний сигналізатор. Сигнальник, сигналіст, -а. Матрос або робітник, який передає й приймає сигнали.  Літературне слововживання
3. сигналізатор — (прилад) гаслівка, ясачка, попереджачка, бекета  Словник чужослів Павло Штепа
4. сигналізатор — СИГНАЛІЗА́ТОР, а, ч. Прилад, признач. для сигналізації. Крім промислового рибальства, сигналізатор широко застосовується для експериментального вивчення різних типів знарядь лову (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
5. сигналізатор — СИГНАЛІЗА́ТОР, а, ч. Прилад, признач. для сигналізації. Крім промислового рибальства, сигналізатор широко застосовуватиметься для експериментального вивчення різних типів знарядь лову (Веч. Київ, 2.ІV 1958, 1).  Словник української мови в 11 томах