сизик

си́зик

-а, ч., діал.

Джміль із зеленкувато-сизим пушком на верхньому щитку.

Значення в інших словниках

1. сизик — Си́зик, -ка м. Особый родъ шмелей съ зеленовато-сизымъ пушкомъ на верхнемъ щиткѣ. Лубен. у. (Леонт.).  Словник української мови Грінченка