Великий тлумачний словник сучасної мови

скапустити

скапу́стити

-ущу, -устиш, док., перех., розм.

1》 Зробити непридатним для користування; зіпсувати.

2》 Порушити, перервати розвиток, перебіг чого-небудь, перешкодити здійсненню чогось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. скапустити — скапу́стити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. скапустити — Збавляти, збавити, позбавляти, нівечіти, знівечувати, знівечити, познівечувати, партачити, напартачувати, напартачити, понапартачувати, попартачувати, попартачити, спартачувати, спартачити, поспартачувати, партолити, попартолювати, попартолити...  Словник чужослів Павло Штепа
  3. скапустити — СКАПУ́СТИТИ, у́щу, у́стиш, док., що, розм. 1. Зробити непридатним для користування; зіпсувати. 2. Порушити, перервати хід чого-небудь, перешкодити здійсненню чогось. Він готовий був навіть скапустити виставу, аби б тільки дошкулити товаришеві (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. скапустити — ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил.  Словник синонімів української мови
  5. скапустити — СКАПУ́СТИТИ, у́щу, у́стиш, док.., перех., розм. 1. Зробити непридатним для користування; зіпсувати. 2. Порушити, перервати хід чого-небудь, перешкодити здійсненню чогось. Він готовий був навіть скапустити виставу, аби б тільки дошкулити товаришеві (Ільч.  Словник української мови в 11 томах