сквапний

сквапни́й

-а, -е.

1》 Те саме, що квапливий.

2》 діал. Швидкий, спритний.

Значення в інших словниках

1. сквапний — сква́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сквапний — СКВА́ПНИЙ, а, е. 1. Те саме, що квапли́вий. Ті сквапні кроки, що чулись за вікном, .. та мертва й гнітюча тиша, що йшла від багатолюдних камер, віщувала, що наступає останній, судний день... (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. сквапний — КВАПЛИ́ВИЙ (про людину — схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, СКВА́ПНИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, СПІ́ШНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. сквапний — Сква́пний, сквапли́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сквапний — СКВА́ПНИЙ, а, е. 1. Те саме, що квапли́вий. Ті сквапні кроки, що чулись за вікном,.. та мертва й гнітюча тиша, що йшла від багатолюдних камер, віщувала, що наступає останній, судний день… (Збан.  Словник української мови в 11 томах
6. сквапний — Сквапний, -а, -е 1) = сквапливий. 2) Падкій. Котл. Ен. IV. 11. О, він сквапний на те, щоб крадене купувати. Волч. у.  Словник української мови Грінченка