Великий тлумачний словник сучасної мови

сквирити

скви́рити

-рю, -риш, недок., діал.

Плакати; скімлити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сквирити — скви́рити дієслово недоконаного виду плакати, скімлити діал.  Орфографічний словник української мови
  2. сквирити — див. плакати  Словник синонімів Вусика
  3. сквирити — СКВИ́РИТИ, рю, риш, недок., діал. Плакати; скімлити. – А мені, татуню? А мені? – сквирив Петрик. – Купи й мені шаблю (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
  4. сквирити — ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. сквирити — СКВИ́РИТИ, рю, риш, недок., діал. Плакати; скімлити. — А мені, татуню? А мені? — сквирив Петрик.— Купи й мені шаблю (Тулуб, Людолови, І, 1957, 37).  Словник української мови в 11 томах