скорений

ско́рений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до скорити.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. скорений — ско́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. скорений — СКО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скори́ти. На Україну все сунула й сунула трьохсоттисячна армія окупантів. Проте Україна не була і не могла бути скореною (С.  Словник української мови у 20 томах
3. скорений — СКО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скори́ти. На Україну все сунула й сунула трьохсоттисячна армія окупантів. Проте Україна не була і не могла бути скореною (Скл., Легенд.  Словник української мови в 11 томах