Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
скорс —
скорс іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
скорс —
СКОРС, а, ч. Загнутий кінець полоза саней. Санчата були з підрізами, снігу навалило багато, він вищав під скорсами – везти було зовсім легко (Ю. Смолич).
Словник української мови у 20 томах
скорс —
СКОРС, а, ч. Загнутий кінець полоза саней. Санчата були з підрізами, снігу навалило багато, він вищав під скорсами — везти було зовсім легко (Смолич, IV, 1959, 154).
Словник української мови в 11 томах
скорс —
Скорс, -са м. 1) Загнутый конецъ полоза у саней. Канев. у. 2) Отрубокъ пня, служащій болванкою для трубокъ. Вас. 148.
Словник української мови Грінченка