скоцюрблений

скоцю́рблений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скоцюрбити.

2》 у знач. прикм.Дуже зігнутий, скривлений (про людину, частини її тіла, а також про живу істоту).

|| Нерівний, зморщений.

Значення в інших словниках

1. скоцюрблений — скоцю́рблений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. скоцюрблений — див. кривий  Словник синонімів Вусика
3. скоцюрблений — СКОЦЮ́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до скоцю́рбити. А дуб-зимняк уперто не віддає навіть висохле, перемите осінніми дощами, скоцюрблене морозами листя (С. Журахович). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
4. скоцюрблений — СКОЦЮ́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до скоцю́рбити. А дуб-зимняк уперто не віддає навіть висохле, перемите осінніми дощами, скоцюрблене морозами листя (Жур., Звич. турботи, 1960, 25). 2. у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах