скочити
ско́чити
-чу, -чиш, док.
1》 Зробити стрибок куди-небудь.
|| в чого. Стрибнувши, спуститися, злізти з чого-небудь.
|| на кого – що, у що. Стрибнувши, піднятися, залізти куди-небудь.
|| Вистрибнути з чого-небудь назовні.
|| Швидко наблизитись, підбігти до кого-, чого-небудь.
|| Швидко віддалитися від кого-, чого-небудь.
|| через що. Стрибнувши, перебратися через що-небудь.
|| перен., розм. Непослідовно, безладно, швидко перейти від одного до іншого у розмові, думках і т. ін.
2》 Швидко встати, піднятися з чого-небудь.
|| до чого, рідко. Швидко, з запалом узятися за що-небудь. Скочити на ноги.
3》 Швидко сходити, з'їздити куди-небудь.
4》 Не утримавшись на чому-небудь, упасти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови