Великий тлумачний словник сучасної мови

скрекотання

скрекота́ння

-я, с.

Дія за знач. скрекотати і звуки, утворювані цією дією.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. скрекотання — скрекота́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. скрекотання — СКРЕКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрекота́ти і звуки, утворювані цією дією. Несподіване різке скрекотання немов розбудило їх (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. скрекотання — Скрекота́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. скрекотання — СКРЕКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрекота́ти і звуки, утворювані цією дією. Несподіване різке скрекотання немов розбудило їх (Донч., V, 1957, 476).  Словник української мови в 11 томах
  5. скрекотання — Скрекота́ння, -ня с. Стрекотаніе.  Словник української мови Грінченка