скривлювати

скри́влювати

-юю, -юєш і скривляти, -яю, -яєш, недок., скривити, скривлю, скривиш; мн. скривлять; док.

1》 перех. Робити що-небудь кривим, зігнутим, нерівним; викривляти.

|| безос.

|| Надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін.

|| безос.

2》 неперех., рідко. Повертати вбік.

Значення в інших словниках

1. скривлювати — скри́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. скривлювати — СКРИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і СКРИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКРИВИ́ТИ, скривлю́, скри́виш; мн. скри́влять; док. 1. що. Робити що-небудь кривим, зігнутим, нерівним; викривляти. Старий віл борозни не скривить (прислів'я); // безос.  Словник української мови у 20 томах
3. скривлювати — ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
4. скривлювати — СКРИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і СКРИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКРИВИ́ТИ, скривлю́, скри́виш; мн. скри́влять; док. 1. перех. Робити що-небудь кривим, зігнутим, нерівним; викривляти. Старий віл борозни не скривить (Укр.. присл.., 1963, 266); // безос.  Словник української мови в 11 томах