скрючений

скрю́чений

-а, -е, рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до скрючити 1).

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. скрючений — скрю́чений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. скрючений — див. кривий; скручений  Словник синонімів Вусика
3. скрючений — СКРЮ́ЧЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до скрю́чити 1. Нероб омріяний Ваал На горах золота сидить, І з пальців, скрючених від жаху, Під молитви й церковний спів Стікає кров робітників... (В.  Словник української мови у 20 томах
4. скрючений — СКРЮ́ЧЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до скрю́чити 1. Нероб омріяний Ваал На горах золота сидить, І з пальців, скрючених від жаху, Під молитви й церковний спів Стікає кров робітників… (Сос.  Словник української мови в 11 томах