скудельник

скуде́льник

-а, ч., заст.

Гончар.

Значення в інших словниках

1. скудельник — скуде́льник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. скудельник — СКУДЕ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Гончар. А хіба мало було діла в скудельників? .. Вони робили з глини горнці, корчаги (С. Скляренко).  Словник української мови у 20 томах
3. скудельник — ГОНЧА́Р (майстер, який виготовляє посуд та інші вироби з глини), СКУДЕ́ЛЬНИК заст. По мосту повільно сунули плетені з лози величезні кучі, повні горшків: то їхали в Зіньків на базар опішнянські гончарі (Григорій Тютюнник)...  Словник синонімів української мови
4. скудельник — СКУДЕ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Гончар. А хіба мало було діла в скудельників? .. Вони робили з глини горнці, корчаги (Скл., Святослав, 1959, 311).  Словник української мови в 11 томах