слива

сли́ва

-и, ж.

1》 Садове і лісове плодове дерево або кущ із соковитими плодами перев. фіолетового або жовтого кольору з великою довгастою кісточкою.

Колюча слива — рослина родини розових; те саме, що терен.

Розлога слива — те саме, що алича.

2》 Плід цього дерева або куща.

Значення в інших словниках

1. слива — сли́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. слива — СЛИ́ВА, и, ж. 1. Садове і лісове плодове дерево або кущ з соковитими плодами перев. фіолетового або жовтого кольору з великою довгастою кісточкою.  Словник української мови у 20 томах
3. слива — И, ж. 1. Ніс алкоголіка. Та по його сливі видно, як він п'є. 2. Алкогольні напої. ◇ Заливати сливу — випивати. А що ще залишається взимку, як не заливати сливу.  Словник сучасного українського сленгу
4. слива — (-и) ж. мол. 1. Пияцтво.  Словник жарґонної лексики української мови
5. слива — Дерево або кущ родини розових; поширена у пн. півкулі в районах з помірним кліматом, плодова культура; бл. 400 видів; вирощують задля їстівних плодів (кістянок), які споживають свіжими, використовують для переробки, для виготовлення горілки (6 тис.  Універсальний словник-енциклопедія
6. слива — Сли́ва, -ви; сли́ви, слив  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. слива — СЛИ́ВА, и, ж. 1. Садове і лісове плодове дерево або кущ з соковитими плодами перев. фіолетового або жовтого кольору з великою довгастою кісточкою.  Словник української мови в 11 томах
8. слива — Слива, -ви ж. Слива. сидить, як у сливах. Онъ не въ своей тарелкѣ. ум. сливка, сливонька, сливочка.  Словник української мови Грінченка