слуга
слуга́
-и, ч. і ж.
1》 Людина для особистих послуг у домі.
|| тільки ж. Жінка, що прислуговує в домі.
|| заст. Озброєні люди, що перебувають на службі у кого-небудь.
|| тільки ч. Лакей у ресторані, готелі і т. ін.
|| перен. Людина, яка завжди готова виконувати чиєсь бажання, волю і т. ін.
Ваш (твій) покірний слуга заст. — форма ввічливого закінчення листів.
2》 Людина, яка служить кому-, чому-небудь, захищає чиїсь інтереси.
|| Людина, яка працює в ім'я кого-, чого-небудь, віддана комусь, чомусь.
Божий (Господній, Христовий) слуга — представник духовенства.
Великий тлумачний словник сучасної української мови