сліпець
сліпе́ць
-пця, ч.
1》 Людина, позбавлена зору.
|| перен. Той, хто не помічає, не розуміє, не бачить того, що відбувається навколо, нездатний правильно осягнути що-небудь.
Сліпці сватають кого — хочеться спати кому-небудь, нападає дрімота на когось.
2》 зоол. Невеликий гризун, що живе під землею, має недорозвинені очі, сховані під шкірою, і зуби, пристосовані для риття землі.
3》 розм. Дитяча гра.
Великий тлумачний словник сучасної української мови