смоктати
смокта́ти
смокчу, смокчеш, недок., перех. і без додатка.
1》 Рухами губ і язика втягувати в рот з чого-небудь якусь рідку масу, рідину і т. ін.
|| Втягувати молоко матері в рот із сосків грудей, вимені; годуватися материнським молоком.
|| розм. Повільно пити, втягуючи і пропускаючи рідину крізь зуби; ссати.
2》 Ссучи, висмоктувати, витягати органами тіла з іншого організму рідину, вологу або рідку масу.
|| Убирати, всмоктувати з ґрунту вологу, поживні речовини (про рослини).
3》 Убирати, усмоктувати в себе рідку масу, рідину, газ і т. ін. (про який-небудь спеціальний пристрій).
|| Засмоктувати кого-, що-небудь.
|| розм. Вдихати, втягувати в себе (повітря, пару і т. ін.).
4》 Повільно їсти що-небудь, роздрібнюючи, розминаючи, розчиняючи і т. ін. їжу в роті.
|| Тримаючи що-небудь у роті, змочувати його слиною і стискати язиком та губами. Смоктати люльку.
5》 перен. Безперервно мучити, непокоїти, хвилювати (про почуття, думки, переживання і т. ін.).
6》 перев. безос. Про відчуття тупого, ниючого болю в серці, шлунку і т. ін.
Смоктати коло серця — боліти, нити з лівого боку грудної порожнини, де міститься серце.
Великий тлумачний словник сучасної української мови