Значення в інших словниках
-
сміховина —
сміхо́вина́ іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
сміховина —
Анекдотична історія, кумедний випадок, сміховинка, анекдота, УСМІШКА; (!) умреш!, сміхота!; п-к СМІХОВИННИЙ, гумористичний; (закид) сміху гідний, сміхотворний, с. безглуздий; (!) умреш який!; п! СМІШНИЙ, АНЕКДОТИЧНИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
сміховина —
див. диво
Словник синонімів Вусика
-
сміховина —
СМІХО́ВИНА́, о́вини́, ж., розм. Щось смішне. Сказати сміховину.
Словник української мови у 20 томах
-
сміховина —
СМІХО́ВИНА́ (те, що здатне розсмішити), СМІХОТА́, СМІХОВИ́ННІСТЬ, СМІ́ХА невідм., розм.
Словник синонімів української мови
-
сміховина —
Сміховина́, -ни́, -ні́; -ви́ни, -ви́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сміховина —
СМІХО́ВИНА́, о́вини́, ж., розм. Щось смішне. Усі зареготалися, почувши про таку сміховину (Гр., Без хліба, 1958, 20).
Словник української мови в 11 томах
-
сміховина —
Сміховина, -ни ж. Что либо смѣшное. Той, хто сказав сміховину, ніколи не сміявся. Г. Барв. 309.
Словник української мови Грінченка