снага

снага́

-и, ж.

1》 Фізичні сили, енергія.

|| Внутрішні сили, можливості.

|| Життєздатність чого-небудь.

До снаги — а) (кому) те саме, що Під силу (див. сила); б) (рідко) цілком, повністю.

З усієї снаги — з усіх сил, з надзвичайним напруженням, з великою інтенсивністю.

2》 Творчий запал, завзяття; пристрасть до чого-небудь.

|| Стан душевного піднесення.

|| перен. Запальність, пристрасність, жагучість.

3》 перен. Бажання, прагнення.

4》 Спрага, жага.

Значення в інших словниках

1. снага — снага́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. снага — Енергія, <�внутрішні> сили; (рослин) життєздатність; (творча) наснага, запал, пристрасть; (душі) жагучість, пристрасність; (до життя) бажання, прагнення  Словник синонімів Караванського
3. снага — див. сила  Словник синонімів Вусика
4. снага — [снага] -ги, д. і м. -аз'і  Орфоепічний словник української мови
5. снага — СНАГА́, и́, ж. 1. Фізичні сили, енергія. – Роблю, мамо, до кривавого поту, і вже снаги нестає (Г. Квітка-Основ'яненко); Вигострю, виточу зброю іскристу, Скільки достане снаги мені й хисту (Леся Українка); Уже дідові нестає снаги...  Словник української мови у 20 томах
6. снага — ПРА́ГНЕННЯ до чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГ до чого, ТЯЖІ́ННЯ до чого, ТЯ́ГА до чого, рідше, ПОРИВА́ННЯ до чого, яке, ЖАДА́ННЯ чого, з інфін.  Словник синонімів української мови
7. снага — СНАГА́, и́, ж. 1. Фізичні сили, енергія. — Роблю, мамо, до кривавого поту, і вже снаги нестає (Кв.-Осн., II, 1956, 401); Вигострю, виточу зброю іскристу, Скільки достане снаги мені й хисту (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
8. снага — Снага, -ги ж. Сила; физическая возможность. Г. Барв. 366. Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. ЗОЮР. І. 43. Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає. Кв.  Словник української мови Грінченка