солітони

соліто́ни

-ів, мн., спец.

Поодинокі хвилі, що пружно взаємодіють одна з одною, тобто не змінюють своєї форми і швидкості.

Значення в інших словниках

1. солітони — СОЛІТО́НИ, ів, мн. (одн. соліто́н, а, ч.), спец. Усамітнені хвилі, що пружно взаємодіють одна з одною. Для прикладу розраховано коефіцієнти дифузії для солітонів .. у координатному і фазовому просторах (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах