сопіль

со́піль

-пля, ч., діал.

1》 Сопля.

2》 Льодова бурулька.

Значення в інших словниках

1. сопіль — СО́ПІЛЬ, і, ж. Народний музичний інструмент, різновид свисткової флейти, сопілка. Харя Мурин поклав пищаль у зуби. Сопіль зронила кілька дрібних колінець, і хату виповнила плавна й тягуча мелоді (І. Білик).  Словник української мови у 20 томах
2. сопіль — Со́піль, -пля м. 1) Сопля. 2) Ледяная сосулька.  Словник української мови Грінченка