спалахкувати

спала́хкувати

-ую, -уєш, недок., розм.

Те саме, що спалахувати.

Значення в інших словниках

1. спалахкувати — спала́хкувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спалахкувати — СПАЛА́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Те саме, що спала́хувати. Спалахкувало на небі променисте віяло і розсипалося по снігу коліщатками... (В. Сосюра).  Словник української мови у 20 томах
3. спалахкувати — ЗАГОРІ́ТИСЯ (почати горіти), ЗАЙНЯ́ТИСЯ, ЗАПАЛИ́ТИСЯ, СПАЛАХНУ́ТИ, СПАХНУ́ТИ, ЗАПАЛА́ТИ, ЗАПАЛАХКОТІ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ПАЛАХНУ́ТИ розм. (раптово й швидко); ЗАТЕПЛИ́ТИСЯ розм. заст. (про слабкий вогонь свічки, лампадки). — Недок.  Словник синонімів української мови
4. спалахкувати — СПАЛА́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Те саме, що спала́хувати. Спалахкувало на небі променисте віяло і розсипалося по снігу коліщатками… (Сос., І, 1957, 267).  Словник української мови в 11 томах