спасенниця

спасе́нниця

-і, рел.

Жін. до спасенник.

Значення в інших словниках

1. спасенниця — спасе́нниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. спасенниця — СПАСЕ́ННИЦЯ, і, ж., рел., заст. Жін. до спасе́нник. – Та одчиняй, спасеннице! Хіба ми не знаємо, що ти дома. Он з вивода дим іде: не само ж воно в печі топиться! – кричить Хаброня (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
3. спасенниця — СПАСЕ́ННИЦЯ, і, ж., рел., заст. Жін. до спасе́нник. — Та одчиняй, спасеннице! Хіба ми не знаємо, що ти дома. Он з вивода дим іде: не само ж воно в печі топиться! — кричить Хаброня (Н.-Лев., III, 1956, 254).  Словник української мови в 11 томах