спаяність

спа́яність

-ності, ж.

Властивість і стан за знач. спаяний.

Значення в інших словниках

1. спаяність — спа́яність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. спаяність — СПА́ЯНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. спа́яний. Він розповів про пригоди “Лахтака”, про товариську спаяність штурманів і матросів, механіків, машиністів і кочегарів (М. Трублаїні).  Словник української мови у 20 томах
3. спаяність — Є́ДНІСТЬ (міцний зв'язок між ким-, чим-небудь), ЗГУРТО́ВАНІСТЬ, ЄДНА́ННЯ, ЄДИ́НІСТЬ рідше, О́ДНІСТЬ рідко; МОНОЛІ́ТНІСТЬ, СПА́ЯНІСТЬ, СПА́ЙКА (міцне об'єднання).  Словник синонімів української мови
4. спаяність — СПА́ЯНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. спа́яний. Він розповів про пригоди «Лахтака», про товариську спаяність штурманів і матросів, механіків, машиністів і кочегарів (Трубл., І, 1955, 431).  Словник української мови в 11 томах