спектр

-а, ч.

1》 Багатоколірна смуга, яка утворюється при проходженні білого світла через призму або якесь інше середовище, що заломлює світло.

|| спец. Кольорова смуга або сукупність кольорових ліній, що утворюються при пропусканні випромінювань речовини, яка світиться, через особливі оптичні прилади і залежить від хімічного складу цієї речовини. Суцільний спектр.

Оптичні спектри — частотна залежність інтенсивностей випромінювання світла, його поглинання, відбиття та комбінаційного розсіювання речовинами.

2》 Сукупність значень, що їх може приймати певна фізична величина.

3》 Частотна характеристика коливальних процесів.

Магнітний спектр — розміщення силових ліній магнітного поля в різних напрямках.

4》 чого, перен. Ряд однорідних, але відмінних одне від одного явищ, дій і т. ін.

5》 перен. Багатоманітність.

6》 мат. Розклад чого-небудь на складові частини.

Значення в інших словниках

1. спектр — спектр іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. спектр — (кольорів) веселка, гама, послідовний ряд; (дій) діяпазон, г. засяг; (населення) прошарок, верства.  Словник синонімів Караванського
3. спектр — [спектр] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
4. спектр — СПЕКТР, а, ч. 1. Сукупність усіх значень якоїсь фізичної величини, що характеризує систему або процес. Спектр енергій, імпульсів.  Словник української мови у 20 томах
5. спектр — (від лат. spectrum – образ, видіння) 1. Сукупність (набір) чогось однорідного, напр. звукових або оптичних коливань (хвиль), рівнів енергії ядра, атома чи молекули. 2. Кольорова смуга, що утворюється від розкладу білого світла.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. спектр — Спектр, -ру; спе́ктри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. спектр — СПЕКТР, а, ч. Багатоколірна смуга, яка утворюється при проходженні світлового променя через призму або якесь інше середовище, що заломлює проміння. Яке облудне сонце!...  Словник української мови в 11 томах