Великий тлумачний словник сучасної мови

спитуватися

спи́туватися

-уюся, -уєшся, недок., розм., з інфін.

Намагатися що-небудь робити; пробувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спитуватися — спи́туватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. спитуватися — СПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм., з інфін. Намагатися що-небудь робити; пробувати. Спитувавсь він жінку вмовляти, та не така-то вона (Марко Вовчок); Марно спитувались [Оврам і Демид] одурити й спантеличити премудрого Козака Мамая (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. спитуватися — СПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм., з інфін. Намагатися що-небудь робити; пробувати. Спитувавсь він жінку вмовляти, та не така-то вона (Вовчок, І, 1955, 127); Марно спитувались [Оврам і Демид] одурити й спантеличити премудрого Козака Мамая (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 286).  Словник української мови в 11 томах
  4. спитуватися — Спитуватися, -туюся, -єшся гл. = спитувати. Опитувавсь він жінку вмовляти, та не така то вона. МВ. (О. 1862. III. 60).  Словник української мови Грінченка