сплоджений

спло́джений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до сплодити.

Значення в інших словниках

1. сплоджений — спло́джений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. сплоджений — СПЛО́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до сплоди́ти. Дріади напевно не вміли співати пісні, сплодженої над берегами Прута чи то Черемоша (І. Франко); Зачекав [І. Франко] хвилину і потім знову почав читати свої печальні сонети, сплоджені його тугою в цій тісній казні (Л. Смілянський).  Словник української мови у 20 томах
3. сплоджений — СПЛО́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до сплоди́ти. Дріади напевно не вміли співати пісні, сплодженої над берегами Прута чи то Черемоша (Фр., III, 1950, 89); Зачекав [І.  Словник української мови в 11 томах