сподвижниця сподви́жниця -і, книжн. Жін. до сподвижник. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках сподвижниця — сподви́жниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови сподвижниця — СПОДВИ́ЖНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до сподви́жник. Словник української мови у 20 томах сподвижниця — СПОДВИ́ЖНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до сподви́жник. Словник української мови в 11 томах