сподок

сподо́к

-дка, ч., зах.

1》 Та частина люльки (див. люлька I), куди вставляється чубук.

2》 Маленька тарілочка.

Значення в інших словниках

1. сподок — Сподок, -дка м., мн. ч. спідки. 1) Та часть курительной трубки, въ которую вставляется чубукъ. Шух. І. 276. 2) Маленькая тарелочка. Вх. Лем. 469. 3) спідки закладати в хижі. При закладкѣ хаты класть въ углы различныя вещи: зелье, стекло, соль, деньги. Вх. Лем. 469.  Словник української мови Грінченка