сполучність

сполу́чність

-ності, ж.

Здатність, можливість поєднуватися.

Значення в інших словниках

1. сполучність — сполу́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сполучність — В українській мові, як і в інших мовах, одні й ті самі слова можуть утворювати притаманні мові словосполучення, а можуть являти собою сполучення слів сумнівні й безперечно неприйнятні.  Літературне слововживання
3. сполучність — СПОЛУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Здатність, можливість поєднуватися. За останні два роки вивчено породи [бройлерів] на кращу сполучність щодо результатів схрещування (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. сполучність — СПОЛУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Здатність, можливість поєднуватися. За останні два роки вивчено породи [бройлерів] на кращу сполучність щодо результатів схрещування (Наука.., 3, 1961, 39).  Словник української мови в 11 томах