спомагати

спомага́ти

-аю, -аєш, недок., спомогти, -ожу, -ожеш, док., розм.

Те саме, що допомагати.

Значення в інших словниках

1. спомагати — спомага́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спомагати — Спомага́ти (кого?, що?). Допомагати, сприяти (кому?, чому?), матеріально підтримувати. Зате буде їздалекша, бо електричний приряд має спомагати скорший оборот коліс (Б.  Українська літературна мова на Буковині
3. спомагати — (кого) підтримувати, ЗАПОМАГАТИ, помагати кому; (чим) вирятовувати.  Словник синонімів Караванського
4. спомагати — див. допомагати  Словник синонімів Вусика
5. спомагати — СПОМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОМОГТИ́, о́жу́, о́жеш, док., розм. Те саме, що допомага́ти. Про хлопа дбав він [пан Мигуцький], Як дбав про коней і волів .. Весною хлібом спомагав він, Щоб літом з голоду не млів (І.  Словник української мови у 20 томах
6. спомагати — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм.  Словник синонімів української мови
7. спомагати — Спомага́ти, -га́ю, -га́єш; спомогти́, -мо́жу́, -мо́жеш, -жуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. спомагати — СПОМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОМОГТИ́, о́жу́, о́жеш, док., розм. Те саме, що допомага́ти. Про хлопа дбав він [пан Мигуцький], Як дбав про коней і волів.. Весною хлібом спомагав він, Щоб літом з голоду не млів (Фр.  Словник української мови в 11 томах
9. спомагати — Спомага́ти, -га́ю, -єш сов. в. спомогти́, -жу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Рятуй, рятуй рідну Україну, тобі Боже та й споможе. н. п. Нікого не споможе, не порадиш. Гн. II. 24. 2) — на що. Давать, дать возможность, средства. На що нас Бог споміг, тим і приймаєм. Ном. № 12087.  Словник української мови Грінченка