справдовування

справдо́вування

-я, с., розм.

Дія за знач. справдовуватися.

Значення в інших словниках

1. справдовування — справдо́вування іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. справдовування — СПРАВДО́ВУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. справдо́вуватися. Онися обернулась і прикусила язика: в одчинених дверях стояв Балабуха, а за ним в сінях стояла Олеся й насмішкувато дивилась на всю ту справу та справдовування (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
3. справдовування — СПРАВДО́ВУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. справдо́вуватися. Онися обернулась і прикусила язика: в одчинених дверях стояв Балабуха, а за ним в сінях стояла Олеся й насмішкувато дивилась на всю ту справу та справдовування (Н.-Лев., III, 1956, 179).  Словник української мови в 11 томах