спраглий
спра́глий
-а, -е.
1》 Який дуже хоче пити, відчуває спрагу.
|| у знач. ім. спраглий, -лого, ч. Той, хто дуже хоче пити, відчуває спрагу.
|| Пересохлий від спраги (про язик, губи і т. ін.).
2》 перен. Який не має достатньої кількості води, вологи.
3》 перен. Який виражає пристрасть, сильне почуття; гарячий.
4》 перен. Який жадає чого-небудь, жадібний до чогось, на щось.
5》 перен. Який прагне чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови