спрацювати

спрацюва́ти

див. спрацьовувати.

Значення в інших словниках

1. спрацювати — спрацюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спрацювати — СПРАЦЮВА́ТИ див. спрацьо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
3. спрацювати — СПРАЦЮВА́ТИ див. спрацьо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
4. спрацювати — Спрацювати, -цю́ю, -єш гл. Утомить, измучить, изнурить работой.  Словник української мови Грінченка