співучасний

співуча́сний

-а, -е.

Який бере участь разом із ким-небудь у якійсь справі, діяльності тощо.

Значення в інших словниках

1. співучасний — СПІВУЧА́СНИЙ, а, е. Прикм. до співу́часть. Співучасна фірма; Співучасний капітал; Новоприйняті виробничники мали б пройти так званий становий період, за який вони не одержують співучасного уділу (із журн.).  Словник української мови у 20 томах