спідлення

спі́длення

-я, с., розм.

Дія і стан за знач. спідлитися і спідліти.

Значення в інших словниках

1. спідлення — спі́длення іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спідлення — СПІ́ДЛЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. спі́длитися і спідлі́ти. – Ніякого, ніякого нема виходу для мене, тільки спідлення, потоптання власного прапору [прапора] або смерть? (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. спідлення — СПІ́ДЛЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. спі́длитися і спідлі́ти. — Ніякого, ніякого нема виходу для мене, тільки спідлення, потоптання власного прапору [прапора] або смерть? (Фр., VI, 1951, 294).  Словник української мови в 11 томах