спікер

спі́кер

-а, ч.

1》 Голова парламенту або палати парламенту в ряді країн.

2》 Особа, що повідомляє глядачів про рішення суддів на змаганнях із боксу.

Значення в інших словниках

1. спікер — спі́кер іменник чоловічого роду, істота голова парламенту  Орфографічний словник української мови
2. спікер — (парляменту) речник, голова.  Словник синонімів Караванського
3. спікер — [сп’ікеир] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
4. спікер — 1. промовець, мовець, див. оратор, трибун, ритор 2. голова парляменту  Словник чужослів Павло Штепа
5. спікер — СПІ́КЕР, а, ч. Голова парламенту або його нижньої палати в парламентах деяких країн.  Словник української мови у 20 томах
6. спікер — А, ч. Радіо. Увімкни спікер на М'юзік радіо, пліз.  Словник сучасного українського сленгу
7. спікер — спі́кер (англ. speaker, від speak – говорити) 1. Голова палати парламенту в ряді країн (напр., в Англії – палати громад, Австралії, США – палати представників, Бірмі – палати депутатів). 2. В боксі – суддя-інформатор.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. спікер — 1. гол. Палати громад у Великій Британії; 2. гол. Палати представників у США; 3. у широкому сенсі — гол. парламенту.  Універсальний словник-енциклопедія
9. спікер — Спі́кер, -кера; -кери, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. спікер — СПІ́КЕР, а, ч. 1. Голова палати парламенту в ряді країн (напр., в Англії — палати громад, в Австралії, США — палати представників, у Бірмі — палати депутатів). 2. Особа, що повідомляє глядачів про рішення суддів на змаганнях з боксу.  Словник української мови в 11 томах
11. спікер — рос. спикер 1. Голова нижньої палати парламенту в англосаксонських країнах, а також у таких, де використовується англосаксонська державна правова система. Він обирається палатою, керує засіданнями її і здійснює зв'язок палати з главою держави.  Eкономічна енциклопедія