сталець

ста́лець

-льця, ч., тех.

У млині – сталева опора нижнього кінця веретена шестірні.

Значення в інших словниках

1. сталець — Сталець, -льця м. Въ мельницѣ: кусокъ стали, въ который упирается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481.  Словник української мови Грінченка