становити
станови́ти
I -новлю, -новиш; мн. становлять; недок., перех., розм.
Те саме, що ставити 1-9), 11-17), 19), 20). Становити рекорд.
II -новлю, -новиш; мн. становлять; недок., перех.
1》 Бути чим-небудь, являти собою щось, складати зміст чого-небудь.
Становити виняток — бути відхиленням від звичайного, від загального правила.
2》 Складати якусь кількість (у сумі, в сукупності), входити як частина чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови