станочник

стано́чник

-а, ч., заст.

Житель станка (див. станок III).

Значення в інших словниках

1. станочник — стано́чник 1 іменник чоловічого роду, істота верстатник рідко стано́чник 2 іменник чоловічого роду, істота житель станка — селища в Сибіру рідко  Орфографічний словник української мови
2. станочник — СТАНО́ЧНИК¹, а, ч., рідко. Те саме, що верста́тник. СТАНО́ЧНИК², а, ч., заст. Житель станка (див. стано́к³).  Словник української мови у 20 томах
3. станочник — СТАНО́ЧНИК¹, а, ч., рідко. Те саме, що верста́тник. СТАНО́ЧНИК², а, ч., заст. Житель станка ( див. стано́к³).  Словник української мови в 11 томах