старообрядник

старообря́дник

-а, ч., рел.

Те саме, що старообрядець.

Значення в інших словниках

1. старообрядник — старообря́дник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. старообрядник — СТАРООБРЯ́ДНИК, а, ч., рел. Те саме, що старообря́дець.  Словник української мови у 20 томах
3. старообрядник — СТАРОВІ́Р рел. (послідовник старої віри), СТАРООБРЯ́ДЕЦЬ, СТАРООБРЯ́ДНИК. Видно, довго бродив в тайгових глибинах змучений і пристрасний старовір (О. Довженко); Ріденька козляча борідка робила його схожим на старообрядця (Ю. Бедзик); Секта старообрядників.  Словник синонімів української мови
4. старообрядник — СТАРООБРЯ́ДНИК, а, ч., рел. Те саме, що старообря́дець.  Словник української мови в 11 томах