старшинувати

старшинува́ти

-ую, -уєш, недок.

1》 Бути старшиною.

2》 над ким, рідше серед кого і без додатка. Бути старшим, керувати, начальствувати, верховодити.

Значення в інших словниках

1. старшинувати — старшинува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. старшинувати — Старшувати, верховодити, мати зверхність.  Словник синонімів Караванського
3. старшинувати — див. керувати; працювати  Словник синонімів Вусика
4. старшинувати — СТАРШИНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бути старшиною. Вже понад місяць Хома старшинує. Васю Багірова забрали в полк, до прапора (О. Гончар); Нехай старшинує тоді той, кого оберемо в гурті й кому заприсягнемо (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
5. старшинувати — КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
6. старшинувати — Старшинува́ти, -ну́ю, -ну́єш, -ну́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. старшинувати — СТАРШИНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бути старшиною. Вже понад місяць Хома старшинує. Васю Багірова забрали в полк, до прапора (Гончар, III, 1959, 304); Нехай старшинує тоді той, кого оберемо в гурті й кому заприсягнемо (Ле, Україна, 1940, 305).  Словник української мови в 11 томах
8. старшинувати — Старшинува́ти, -ну́ю, -єш гл. Начальствовать. Ну, каже змій, тепер хто більше з нас їстиме, так той над нами буде старшинувать. Рудч. Ск. II. 186.  Словник української мови Грінченка